Все для "вконтакті" - Привітання з Днем Перемоги

Привітання з Днем Перемоги

Біля братських могил
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь.
Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.

З нагоди СВЯТА ПЕРЕМОГИ!
Травневий день рахує мирні весни,
І ми йдемо до Вічного вогню,
Щоб в день святковий в спогадах воскресли
Ті, хто не зміг зустріти цю весну.
Нехай літа зупинять біг у вічність,
Нехай не кличуть в небо журавлі.
Щоб ветеранам низько поклонитись,
Ми знов до вічного вогню прийшли.

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знов і знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.
Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Священним вічним сном в могилах сплять.

Вклоняємося Вічному вогню,
Вклоняємось доземно всім солдатам,
Що міряли дороги крізь війну,
Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.

Ми знову прийдемо до вічного вогню,
Рокам ніколи пам'яті не стерти
Про тих, хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню...
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра.

Знову ранок травневий
Білим квітом кружляє,
Ніжний килим зелений
Розстеляє до ніг.
Вітер шепче вітання
І приносить зітхання:
"Знов поменшало стежок
Від воєнних доріг".
Хоч рідіють колони -
Кличуть друзі далекі,
Та порожнім не буде
Ваше місце в строю.

Посміхається ранок травневий,
Трепет спогадів, потиск долонь...
У сльозинках непрохано-щедрих
Знов виблискує вічний вогонь.
Але поряд надійне плече
І дитячі допитливі очі,
І душа, в якій серце тріпоче,
Що Ваш спогад в майбутнє несе.

Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєннім немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.

Вічний вогонь палає
Дзвонить у далі століть
Вічний вогонь закликає:
- Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати, сини!
Вічний вогонь палає
Тужать берізки над ним
Вічний вогонь вимагає:
Миру і щастя живим!

Ви знов сьогодні поряд з нами,
Та невблаганний плин років...
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків...
Умитий ранок зустрічає
Шістдесят другий мирний рік,
А друзі десь за небокраєм...
Лиш вічне полум'я палає,
Щоб душі зболені зігріть.

Дорогі ветерани, воїни визволителі!
У цей урочистий день дозвольте побажати Вам здоров'я та довголіття та привітати такими поетичними рядками:
"Колись історія назве,
Наш час народженням людини.
Бо поки серце в нас живе -
Ми не стояли на колінах."

Шановний ________!
Сердечно вітаємо Вас із славним
і дорогим всім нам святом, Днем Перемоги.
Сквирська громада вшановує Вас – доблесного захисника рідної землі, який відстояв її у битвах, приніс волю і мир.
Ви – наша гордість і слава.
Велич Вашого подвигу непідвладна часові.
Земний уклін Вам і найглибша вдячність!
Прийміть побажання щастя і добра, здоров’я і бадьорості духу на довгі роки, незгасної любові рідних та близьких,всього українського народу.

Шановні воїни-визволителі! Дорогі друзі! У день річниці славної Перемоги бажаю вам міцного здоровя, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у славне майбутнє вашого міста і рідної нашої України! Нехай на нашій благословенній землі завжди панує мир, спокій та добро!
Зі святом Вас!

Дорогі ветерани!
Сердечно вітаємо вас із всенародним святом – Днем Перемоги!
У цей славний день ми знову повертаємося до незабутнього травня 1945 року, аби з глибокою повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку з фашистськими загарбниками.
Свята пам’ять про Велику Вітчизняну війну залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці, а водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Тому для нас, нащадків і спадкоємців солдатів Великої Перемоги, найвищим законом буття є вірність їх священній справі і нетлінній пам’яті, довічна синівська шана і повага.
Цього дня ми схиляємося у доземному поклоні перед нині живими, усіма тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її заможною та квітучою. Це вашим потом та кров’ю щедро зрошена наша батьківська земля, як у роки воєнного лихоліття, так і у важкі дні відбудови народного господарства.
Щиро бажаємо вам, дорогі ветерани, міцного здоров’я та довголіття.
Зі святом вас, із Днем Перемоги!

Цвіла шипшина
І повзла ожина,
І мляві колосилися жита,
Та мріяла й боролася людина
За гідну долю і людське життя.
І протягом віків
Боролася людина,
Щоб душу не терзали гніт і страх,
Щоб світлий день
Здолав сльотаву днину,
Щоб квітла доброта
В людських серцях.
З походу поверталися додому,
До рідного обійстя воїни-бійці.
Щоб будувать життя невтомно,
Щоб визрівали в полі колоски.

Розбийся, моя мріє,
Як сталева граната,
Осколки летіть і летіть,
І бийте, і ріжте,
Губіть
Загарбника-ката –
За горе і кривди,
За кров і за сльози!
Прокляття йому
За арешти, погрози!
Де щастя?
Де сонце?
Одне – царство тьми!
Наш кат, як господар,
Жорстокий!
А ми?
А ми – на отецькім обійсті –
Раби!
Хто знає
Ще більшої в світі
Ганьби?
Прийшов чужоземець
Зі зброєю в руках,
Кричить,
Наганяє
В серцях наших страх
І кращих людей
Мучить в концтаборах.
Коли вже засяє
Свободи зоря?
Засяє!
А ти не сиди, склавши руки.
В загони борців,
Щоб закінчились муки!
Щоб сонце зійшло, -
Знай обов’язок свій:
За щастя народне
Сміливіше –
В бій!

Довгождана Перемога
Нас до сонця підняла,
Нам осяяла дорогу
І снаги нам додала.
Темні сили ми розбили,
Назавжди здолавши гніт,
Перемога нам відкрила
Небувалий новий світ.
Спрямувала наші сили
На борню супроти зла,
Щоб цвіла і багатіла
Наша матінка-земля.

Була у нього мрія,
Народжувались плани.
І жевріла надія,
Й кровоточили рани.
Тепер війна подалі
Вже відійшла у часі.
Він береже медалі,
В яких звитяги часті.
Та ось медаль знаменна
„За взятие Берлина”,
Бо він в боях смертельних
Не падав на коліна.
У ті воєнні роки
На фронтових дорогах
У битвах – крок за кроком –
Кував він перемогу.
А нині він у черзі
За молоком і хлібом.
І враз почув тверезо:
„За що боролись, діду?”
Старе солдатське серце,
Мов кип’ятком обпарив.
Його в запеклім герці
І ворог так не ранив.
Враз голос, ніби з неба,
Довірливий, спокійний:
„Боролись ми й за тебе,
І всіх тобі подібних,
Щоб юнь жила достойно
І нам була підмога,
Щоб в майбуття пристойне
Стелилась вам дорога.
А черга – тимчасова,
Й твоя вина у цьому.
Достаток наш – не в слові,
А в дусі трудовому.
У чесній праці в полі,
На фермі, на заводі,
Бо руки в нас не кволі,
І дорікати – годі!

Які шляхи! Які дороги
Пройшли ви!.. Шана — на віки!
Спасибі вам за Перемогу,
Шановні наші вояки!

Що він ветеран, що у віці,
Забули місцеві боги...
Його поздоровили німці,
Колишні його вороги.
Забули його односельці.
У чуйності виросли роги...
Його поздоровили німці
З Днем Перемоги.

Що — минулі роки!
Вони в пам'яті містяться,
Дошкуляють і досі вони
Й невідомо, коли перебіситься
Біль триклятої нами війни.
Він лишився з минулого віку
І лишився, мабуть, на віки...
Щастя вам і здоров'я без ліку,
Земляки наші, фронтовики!

Як кажуть, ходимо під богом.
Коли вже чарка нас звела,
То всім і слава і хвала
За нашу спільну перемогу!

І буде так,
Так неодмінно буде:
На сцену вийде
В орденах старик —
Останній на планеті фронтовик-
І перед ним
Люб'язно встануть люди.
Він щиро розповість,
Солдат бувалий,
Як захищав
Наш батьківський поріг
Від німчури, від чорної навали,
Як наше сонце він
Для нас зберіг..
І піде він
У супровіді пісні,
З букетом квітів
У безвісну путь...
ЗАПАМ'ЯТОВУЙТЕ ЇХ,
Поки ще не пізно,
Поки вони
Серед живих живуть!

Час і життя – вони безповоротні.
Перед минулим кожний з нас в боргу.
І день отой останній, безтурботний,
Дістався нам за дорогу ціну.
Його несли через буремні роки,
Нам часто снилися у сні, -
Той літній день, родина, мир і спокій, -
Цей найдорожчий спогад на війні.
За нього билися солдати до загину,
Він – плата і за тих, що полягли,
Він нам потрібний був за всяку ціну,
За нього ми вмирали і перемогли...
... Концтабори, могили свіжі, зони,
Хміль перемоги. Ми живі... Дійшли!..
Собі і рідним першим ешелоном
Той довоєнний день ми знову привезли.
Його шукав солдат і не знаходив, гинув,
В окопах перед боєм снився він у сні,
Він нам потрібний був за всяку ціну,
Його ми здобували на війні...