1
Душа, як голуб, в клітці б'ється,
Коли коханої не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.
І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить.
Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!
2
Із чудовим днем любові
Щирі сердечні вітання,
Хай буде у житті доволі
І ласки й ніжності й кохання!
3
В цей чудовий день
Нехай Валентин як в добрій казці
Подарує тобі щастя,
А Амурчик у намисті
Принесе кохання чисте,
А від мене подарунок -
Дружній поцілунок.
4
З Валентина світлим святом!
Гарячі вітання!
Друзів, успіхів багато,
Ніжності, кохання!
5
У цей прекрасний день ясний
Приношу я тобі вітання
А ці сніжинки що летять
Нехай дарують щастя та кохання
6
Бажаю кохання, щасливих ночей,
Блакитних чи карих, чи чорних очей,
Щастя великого, щастя земного,
Бажаю зустріти Тобі лиш одного,
Бажаю кохати людину таку,
Щоб радість і тугу ділила твою,
Щоб щастям повніли бокали вина,
Щоб в вас появилась стежина она,
Щоб вела вас світом в далекі дороги,
Щоб серце не рвалось від болю й тривоги,
Щоб мрії збувались і очі всміхались,
І миті щасливі на все залишались...
7
Мені потрібна тільки ти
Мені потрібні твої сни
Мені потрібні твої очі
Проведені з тобою ночі
Твоя рука в моїй руці
Твій поцілунок на щоці
Твій погляд ,усмішка і сміх
Ти моє щастя і мій гріх
Моя зима,весна і літо
І біль усю водою змито
От сходить сонце з-за гори
Пітьма пішла
З'явилась ти!
8
Прийми, любов, моє вітання,
Коли весна ось-ось прийде.
І квітне на землі кохання
У ніжний Валентинів день.
Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?
Пробач, що я на світі є,
Що часто поглядом тривожу.
Пробач, що ти життя моє,
Інакше жити я не можу...
9
Неповторний той день і мить,
Коли вперше зустрілись ми,
Твої очі, усмішка, погляд...
Як приємно з тобою поряд!
І не знайду я краще друга,
Ти не мій і у тебе друга.
Всеодно тобі пише Таня,
Бо ж сьогодні цей День кохання!
10
Скажи, чи варто спати
Тоді, як варто взяти
Від життя
Те, що призначило тобі буття?
Тобі, саме тобі
Твоє обіцяне Всевишнім...
Та є і те, що мусиш
Розділити з ближнім:
Турботи; радощі; тугу;
Стіл; постіль; побут і нудьгу;
Здоров'я кохання; хворобу кохання...
З днем Валентина тобі це вітання.
11
Солодкий щем твого цілунку
Я відчуваю на устах,
Ти, наче вільний гордий птах,
Несеш мені п'янкого трунку.
Лиш гаразди ти май від долі,
Врожайним був аби твій лан,
В житті будь не слуга, а пан,
Живи, як птах стрімкий, на волі.
12
Скажи, чи варто спати Тоді, як варто взяти
Від життя Те, що призначило тобі буття?
Тобі, саме тобі Твоє обіцяне Всевишнім...
Та є і те, що мусиш Розділити з ближнім:
Турботи; радощі; тугу;
Стіл; постіль; побут і нудьгу;
Здоров’я кохання; хворобу кохання...
З днем Валентина тобі це вітання.
13
Я попросила Ангела, щоб він поцілував тебе наніч.
А він повернувся і сказав, що Ангел Ангела не цілує,
То ж солодких снів мій коханий Ангелик.
14
Життя Без кохання
Життя без любові
Це небо без сонця
Це небо без зоре
Життя неможливе
Воно не існує
Коли наше серце любові не чує!
15
Даруй мені своє кохання,
Даруй себе, даруй любов,
Даруй увечері і зрання,
Даруй опівдні знов і знов.
Даруй навік той скарб безцінний,
Тримати його в руках своїх,
І в щасті, майже Богу рівний,
Я ниць паду до ніг твоїх.
16
Моя любов до тебе не згасає!
Промінням сяє у твоїй красі.
Мов місяць у тумані виринає,
І мовби осінь постає в пітьмі.
Чарівні сльози капають невпинно,
з небес зривають листя в забутті
Моя любов мов чарівна перлина
загублена в троянди красоті.
Бо ти наповнюєш моє життя собою,
І лиш тобою я живу!
Твоє кохання збережу довіку,
І щастя наше в серці пронесу!
17
Я так тебе люблю,
Що стримати не в силах
Моїх бажань і мрій політ,
І в день любові Валентинів
Наважилась освідчитись тобі.
Моє кохання, як метелик:
Тендітне, ніжне, боязкею
Лиш обернись - я біля тебе,
А не помітиш - то й нема мене.
18
День Святого Валентина!!!
День закоханих й щасливих.
Люди люблять і чекають,
А чого? Самі не знають.
У цей день все може статись:
Кожен може закохатись.
Будуть серденька співати,
Будуть квіти дарувати,
Будуть усмішки сіяти,
Хлопці на гітарах грати.
Свято ласощів й кохання,
Свято радощів й бажання.
Все червоне і чудове,
Все мрійливе і казкове.
Навкруги сердець багато.
Кожен хоче ВІДЧУВАТИ
Звідусіль слова кохання,
Поцілунків відчування.
Люди люблять і цілують,
Всім серця свої дарують.
Закохайся у цей вечір –
Зараз буде це доречно!!!
19
Не забудь мене, пам'ятай мене,
Коли день мине, коли ніч мине.
Не забудь мене, пам'ятай мене,
Коли рік мине, коли й вік мине.
І згадаюся, і приснюсь тобі -
тільки ти люби, тільки ти люби!
Збережи зорю, що в долоні нам
тихо падала, зорепадила.
Не шекай мене - пам'ятай мене, -
Хай весна мине, хай зима мине.
Рястом я зійду у душі твоїй...
Не губи любов, пожалій!
І згадаюся, й повернуся я
у твої гаї, у твої поля.
До твоїх очей не пущу біди...
Тільки ж ти очей не одведи!
20
Із чудовим днем любові
Щирі сердечні вітання,
Хай буде у житті доволі
І ласки й ніжності й кохання!
21
Як добре з тобою лежати,
Шепотіти слова тобі в вушко,
Руками ніжно обіймати,
Моя люба, кохана, ... подушка!
22
Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава
Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття
Щасливий той, хто зрозуміть зуміє
Що лиш Любов - продовження життя.
23
и дуже мила й гарна між дівчат,
В очах твоїх виблискує вогнями
Дівоча ніжність - дорогий агат,
Обвіяний ласкавими вітрами.
В очах твоїх відбито сотні мрій,
Які навіяні дитинства снами,
І вабить тебе сповненням надій
Веселка літня диво-кольорами.
Від вдачі та душевного тепла
Якась незвична у тобі принада.
Всі прикрощі розвіює дотла
Твоя спокійна й лагідна розрада.
Хай все п’янить і зваблює в тобі
В цю молоду дівочу пору,
Щоб ти не піддавалася журбі,
Як пролісок з-під снігу, рвалась вгору.
24
Орел гордий
Мій коханий,
Ясний погляд,
Чистий зір,
Мудрий будь,
і будь ти добрий,
Лиш тебе люблю, повір
25
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
26
Моя душа як сад весною
До сонця квіт свій простягає,
Вона лиш сповнена Тобою
Життя у собі відчуває!
27
Нехай у Вашім серці завжди живе любов!
Людина, яка любить не пам’ятає зло.
Бажаю я Вам також, щоб Вас любили теж.
Без лестощів, всім серцем, відкрито і без меж!
28
Не часто я кажу тобі:"Кохаю"
І ласку не щодня тобі несу,
Але на дні душі оберігаю
Кохання наше, вранішню росу.
В потоці слів не граємось словами
Живе у нас бурхливість гордих літ
Але кохання володіє нами
Воно прекрасне і в 21 вік!
29
В день ясний цей і прекрасний
Всі сердечка розтають
От моє і теж розтало
І сказало Я ЛЮБЛЮ
30
Я так тебе люблю, що вже й не розумію:
Чи досі - я жила, чи сад - уперш заквіт?
Я так тебе люблю, що й думати не смію,
Й не думати - не вмію, вогнить то жар, то лід.
Я так тебе люблю, що вже сама не знаю,
Де подих твій, а де - душа моя?
Й не сплю, а сню тобою. Засинаю, -
І сон - не сон, а лиш твоє ім'я...
Я так тебе люблю, що світ мені немилий,
Що тільки й світу в світ, милий, - Ти!
я так тебе люблю, що вже немає сили!
І ні заплакати, ні провлясти...
31
Втопитись у твоїх очицях -
Безмежнім океані я могла...
У безлічі чужих, незнаних лицях
Твоє шукала, але... не знайшла
Як раптом погляд серденько прорізав,
Він заспівав тоненьким голоском!
Перевернув в душі усяке й різне
І влаштував безжальний перелом...
Я зрозуміла - це ВОНА настала -
Фіаско чи тріумф - перша любов.
Вона із самої душі сльозу пускала
І стрепенала серце знов і знов!
Сльоза ж та корінь у душі пустила,
Не витягти його звідтіль тепер...
Глибокий, але ніжний шрам лишила,
А корінь болі так і не помер.
Пройдуть роки... забудуться по-троху
Твої безмежні сірі ті моря.
Ми зробим в різні боки кроки...
Наш шлях освітить із небес зоря
Як раптом серце знову запалає!
Той корінь пустить пагінець новий
Тебе іще сильніше покохаю!
Той сон обом нам стане дорогий...
32
Ти найкраща в світі,
Найдорожча у житті,
Дівчина, яку чекав весь час
Ніхто і ніщо не роз'єднає нас.
33
А жінка в світ приходить для любові
Любити ляльку доки ще мала
Любити маму поки підросла
А тільки –но, як ступить за поріг
Любити небо і м‘який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки
Ростуть її і радості й надії
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде – несеться !
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було !
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа….
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…..
А що ? Якби усе почати знов ?
Оце той борщ щоденний – це любов,
Сорочка чисто випрана – любов
І очі діточок ясні – любов.
Все так було б, якби почати знов !
Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ!
34
Прийми, любов, моє вітання,
Коли весна ось-ось прийде.
І квітне на землі кохання
У ніжний Валентинів день.
Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?
Пробач, що я на світі є,
Що часто поглядом тривожу.
Пробач, що ти життя моє,
Інакше жити я не можу...
35
Хай день дарує усмішку тобі,
а вечір затишок й палке кохання,
І щоб завжди в твоєму крузі,
була любов і вірні друзі!!!
36
А як тебе тепер забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
Такого безміру в добі!...
Це може навіть і не вірші,
А кохання кинуте моє тобі
37
Мої думки в незвичнім плині
Мов ноти стеляться, летять
Вони сплітають павутиння
Під серця стук й дихання такт.
Все так раптова, навіть швидко
Як літній дощ в спекотний день,
Так несподівано, нестримно,
Та ні ж, сплапновано день в день.
Зірки на небі мерехтіли
Вони спадали нам до ніг
Їм мабуть також нетерпілось,
Щоб посміхнулись ми й до них.
Я не боюсь тобі зізнатись,
Можливо в котре, хоч й тремчу,
Заглянь лиш в очі і побачиш -
Як щиро я тебе люблю!!!
38
З Днем святого Валентина,
Я Тебе вітаю!
Море радості в кохані,
Я тобі бажаю!
Зорю з неба, перли з дна,
Я тобі дістану!
Хай усмішка на лиці,
В тебе лиш засяє!
А медові оченята,
Хай до себе тягнуть!
Поцілунки в день святковий,
Лиш тобі хай будуть!
39
Кричу на весь всесвіт: Кохаю!
І скромно додаю: Вітаю!
40
Я так тебе люблю,
Що стримати не в силах
Моїх бажань і мрій політ,
І в день любові Валентинів
Наважилась освідчитись тобі.
Моє кохання, як метелик:
Тендітне, ніжне, боязкею
Лиш обернись - я біля тебе,
А не помітиш - то й нема мене.
41
Милий, коханий, [чоловіче ім'я]! Вітаю тебе з днем Святого Валентина - днем закоханих. Бажаю тобі професійних успіхів та нагадую, що я тебедуже сильно кохаю!
42
Вітаю Тебе з Днем закоханих. Нехай за молитвами святого Валентина Господь дасть тобі мудрості, мужності, терпеливості й розуміння у будуванні стосунків з дівчиною. Бажаю тобі навчитися розуміти жінку ще до того, як вона скаже слово - тоді вона розцвітатиме, і ти - з нею. Бо ж секрет чоловічого щастя в тому, що він має сприяти зросту жінки, яку любить. у тебе є ці якості - розвивай їх.
43
Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю. Ти є вітрилом мого корабля, Кохання крилами для мене стало, Ти Муза, пілігримова зоря, Ти є усе чого мені так бракувало.
44
[Жіноче ім’я] вітаю тебе з Днем святого Валентина! Нехай це свято ніколи не покидає твій дім! Бажаю тобі бути завжди неповторною, єдиною і коханою для свого Валенина.
45
Вітаю свого милого, самого веселого та розумного котика з Днем Святого Валентина!